Каштани, мої українські каштани,
Мережива свічок квітучий нектар,
Прекраса Франківська, чарівні дурмани,
Оділи все місто в барвистий кептар.
Пустили у землю глибока коріння.
І соки земні наповняють життям
Каштана природи прекрасте творіння,
Дають силу цвіту, лапастим гілкам.
В каштановім танці кружляє все місто:
Турботи і втому забуто на мить.
І вітер гайдає розпластане листя,
Торкається кожного, хто ще не спить.
Каштани, мої українські каштани,
Скажіть, що нового майбутнє несе?
Насіння колюче у Вас, як булава.
"Та цвіт наш - любов, і вона проросте!"
No comments:
Post a Comment