tag:blogger.com,1999:blog-71029747078174029082024-03-14T03:29:26.783-07:00Galina Solovyova PoemsUnknownnoreply@blogger.comBlogger9125tag:blogger.com,1999:blog-7102974707817402908.post-8754521823561377682008-06-21T14:24:00.000-07:002008-06-21T14:26:15.144-07:00Я виростала у Карпатськім краюЯ виростала у Карпатськім краю,<br />У візирунках вишиванок раю,<br />В любові матері і батька ласках,<br />В чудовик бабусевих казках.<br /><br />І доля пестила мене, любила,<br />Кубельця щастя справжнього дарила.<br />Здається, зовсім було це недавно:<br />Пісень співала, танцювала вправно,<br />Ходила в ліс, у гори по чорницю,<br />Збирала квіти, трави від зірниці,<br /><br />Плела віночки і пускала в воду,<br />Просила вдачу і красиву вроду,<br />Любила все навкруг, що було поряд:<br />Батьків, сусідів, вірних друзів, подруг,<br />Будинки, вулиці, дороги, села,<br />Річні пороги, голубі озера,<br />І ту калину, що росла під тином<br />І промовляла: "Ти ж моя дитина!"<br /><br />В кубельцях щастя плескалась і грілась,<br />Щоб завжди було так, мені хотілось.<br />Збігались роки, як коти приблудні.<br />Дитинскво скінчилось, настали будні.Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-7102974707817402908.post-54217698096382011862008-06-21T14:10:00.000-07:002008-07-21T23:29:05.994-07:00Вірш-відповідь пану-поету ЯрославуПо коліна стоїш в океані,<br />Стогнеш, Славко, як ціп при різні.<br />Чи забув, де ти є? Твої рани -<br />Це непотріб для близьких, рідні.<br /><br />Ти Вітчизну залишив бездумно,<br />Край Карпатський (сама звідтеля).<br />Пишеш Віршики дуже розумно,<br />Цим самим своє "я" звеселя.<br /><br />Твої сльози в віршах, як каміння,<br />Клич до бою і шабель, як злістью<br />Все, що пишеш - велике сумління,<br />Що ти є патріот, реаліст.<br /><br />Називаеш вкраїнців "жидами",<br />"Розтризубленний лист" - холодить,<br />"Гори горя гуркують в тумані".<br />Зупинись і подумай на мить.<br /><br />І, як приклад; "стою в океані,<br />Позолоченний в сонця жупан",<br />Я щаслива, що "гори незнані"<br />"По-карпатськи розхристують стан".<br /><br />Що Канада дала мені сили,<br />Щось корисне зробити для тих,<br />Що залишала я в Україні.<br />Я побачусь, вернуся до них,<br />Пригорнуся до мами з сльозами,<br />Руки рідні у свої візьму.<br />Радість зустрічі буде між нами.<br />У цю мить я весь світ обійму.<br /><br />Я поїду до тата могили,<br />Уквітчаю барвінком її.<br />Океан дав надію і сили,<br />І забрав всі турботи мої.<br /><br />Ця "не знана" канадська країна<br />Пригорнула, як рідне дитя.<br />Україна, моя Україна,<br />"Розтризубила" наше життя!Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-7102974707817402908.post-1796800949268511742008-06-21T13:57:00.000-07:002008-06-21T14:06:22.793-07:00Игорю Походенко к 50 - летиюСегодня до тебя не дотянутся,<br />И не услышать "Ходят кони над рекою",<br />И не почувствовать тепла твоей ладони,<br />И не прижаться Галкиной щекою,<br />И не собраться вместе в тесной кухне,<br />И не гулять до ночи на Купала,<br />И не увидеть, как всё злое рухнет,<br />И счастья б были полные бокалы.<br /><br />Боль не проходит, изжигая всё в груди,<br />И мысли путаются, лгут, сбиваяь в клубни.<br />Так много хочется сказать тебе наш дуг,<br />В твой Юбилей, прости, что не с тобой мы!<br /><br />-- // --<br />Тебе сегодня - пять!<br />Совсем мальчишка!<br />Куда девался нолик, съела мышка?<br />А может закатился под кровать?<br />Ты Олечка прижми его по-крепче,<br />Пускай себе лежит и Игу не тревожит,<br />А если Игорь спросит, как всегда, ответишь: "Сорок пять".<br />Тебе поверит он.Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-7102974707817402908.post-30262259040563663562008-06-21T13:55:00.000-07:002008-06-21T14:32:45.196-07:00Вируэ життя на планеті людейВируэ життя на планеті людей,<br />Помножує швидкість у просторі,<br />Народжує безліч сучасних ідей,<br />Планує селитись у космосі.Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-7102974707817402908.post-63953425267989161202008-06-21T13:54:00.000-07:002008-06-21T14:33:02.449-07:00Стою на зупинці стомленаСтою на зупинці стомлена.<br />Жага пити хочу, солоно.<br />Я ще жива, не зломлена.<br />Осінь в душі, холодно.Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-7102974707817402908.post-21897401933100249292008-06-21T13:48:00.000-07:002008-06-21T13:54:45.395-07:00Марії ПетрівніПоговорили Ви зі мною,<br />Весняним сонечком зігріли.<br />Слова, що від душі пролились,<br />Турботи всі мої спалили.<br /><br />Поговорили ви зі мною,<br />Вдихнули поле квітів в душу:<br />Тепер, я знаю, все я зрушу,<br />Бо говорили Ви зі мною.<br /><br />Від Ваших слів - світанків свіжість,<br />І чистих вод з гірского краю,<br />Любові і турботи ніжність -<br />Я відновлюся, як у раю.<br /><br />Поговорили ви зі мною,<br />Далека відстань відступила,<br />Так близько Ваше серце билось,<br />Бо говорили Ви зі мною.<br /><br />Від Ваших слів цілюща сила<br />Влилася в тіло, як та лава,<br />І все надобре враз спалила.<br />Я буду, я буду... Обіцяю!Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-7102974707817402908.post-47001630460990623582008-06-21T13:44:00.001-07:002008-06-21T13:48:32.526-07:00МамочкеКак сладко вспоминать о детстве,<br />Что подарила ты для нас с Ириной.<br />Как много получила я внаследство.<br />Твой чистый дух стал для меня доктриной.<br /><br />Оглядываясь в прошлое, я вижу<br />Твою любовь, заботу, мудрость, ласку,<br />Что наполняли светом сердца нишу<br />И делали из детства сказку.<br /><br />Где находила ты и силы, и терпенье,<br />Уставшая, придя с работы,<br />Читать нам сказки и варить варенье,<br />И дать понять, что в жизни кроме букв, есть ноты?Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-7102974707817402908.post-85775589550657228792008-06-21T13:35:00.000-07:002008-06-21T13:42:58.855-07:00СерёженькеСліди життя в твоїх очах я бачу,<br />Розгубленність і втому. Плачу, плачу,<br />І знаю, є й моя вина,<br />Що вкралась нова сивина.<br /><br />Я вірю - любиш, та занадто пізно.<br />Маленький човник - нам обом так тісно,<br />Піду на дно, та ти не бійся, любий,<br />Згадай мене, ті очі, мої губи.<br /><br />Я прилечу до тебе білокрилим птахом,<br />Зів'ю (смету) гніздо над одиноким дахом,<br />Я буду поряд, я не дам пропасти,<br />Тузі і горю я не дам напасти.<br /><br />Роси краплини я зберу для тебе,<br />І дам напитись. Полечу до неба,<br />Візьму від сонця трішки серця,<br />Нехай сильніш твоє заб'ється.Unknownnoreply@blogger.com0tag:blogger.com,1999:blog-7102974707817402908.post-48904791353856695312008-06-21T13:28:00.000-07:002008-06-21T13:33:30.017-07:00Родному ГородуКаштани, мої українські каштани,<br />Мережива свічок квітучий нектар,<br />Прекраса Франківська, чарівні дурмани,<br />Оділи все місто в барвистий кептар.<br /><br />Пустили у землю глибока коріння.<br />І соки земні наповняють життям<br />Каштана природи прекрасте творіння,<br />Дають силу цвіту, лапастим гілкам.<br /><br />В каштановім танці кружляє все місто:<br />Турботи і втому забуто на мить.<br />І вітер гайдає розпластане листя,<br />Торкається кожного, хто ще не спить.<br /><br />Каштани, мої українські каштани,<br />Скажіть, що нового майбутнє несе?<br />Насіння колюче у Вас, як булава.<br />"Та цвіт наш - любов, і вона проросте!"Unknownnoreply@blogger.com0